Генплан: Відбудова»

Часи зрушень, а тим паче нищівна велика війна, не просто постійно стимулюють надшвидко реагувати, долати наслідки обстрілів, оперативно відновлювати критичну інфраструктуру, ремонтувати житло, вигадувати, як підтримувати в приміщеннях тепло, коли, здавалося б, це вже технічно неможливо. Це ще й час нестандартних рішень, винахідливості й пошуку нових ідей. Минулої зими ми багато разів пересвідчувалися, наскільки фахові українські електрики, інженери, майстри тепломереж і газових технологій. Адже після чергового масованого комбінованого удару вони знов і знов повертали в наші домівки й офіси світло, тепло, воду та зв’язок. Левову частку фахівців із життєзабезпечення і відновлення міста Харкова готують у Національному університеті міського господарства імені Бекетова. Під час великого опору колектив активно залучається до розбудови захисту енергооб’єктів від російських дронів і ракет, до діагностики будівель і рівня руйнувань із подальшим проєктом ремонту, до експертизи під час написання стратегічних планів розвитку громади на найближчі роки тощо. У виші говорять: якщо Харків і громади зацікавлені у якісній відбудові, то варто звертатися до науковців різних напрямів містобудування. Бекетівці допоможуть експертизою, розрахунками, аналітикою і прогнозами. Ба більше, лабораторії університету міського господарства володіють унікальним обладнанням, наприклад мобільними 3D-сканерами, які можуть допомогти встановити вплив ударних безпілотників на стіни або вибухової сили на стан архітектурних пам’яток і багатоповерхівок. А ще науковці тут працюють над розробленням цифрового двійника міста. Якщо двома словами, це багатошарова модель, яка об’єднає дані про будівлі, мережі, транспортну, енергетичну та комунальну інфраструктуру. Програма віртуального Харкова дасть змогу вчасно прогнозувати аварії та ефективно керувати міським господарством, особливо під час критичних ситуацій, як-от атаки агресора. Які можливості з’являються у міської влади й інженерів комунальних підприємств із розробленням цифрового двійника Харкова — про це поговорили в подкасті «Генплан: відбудова». Ведучий Володимир Носков побував у кабінеті в Ігоря Білецького — ректора Національного університету міського господарства імені Бекетова, заслуженого діяча науки й техніки України та професора.

«Нам нікуди повертатися» — так, зітхаючи, жителі Вовчанська говорять про ситуацію, у якій опинилися, після того як російська армія зруйнувала будинки, школи й лікарні. Нині Вовчанськ у руїнах. У наступних випусках подкасту «Генплан: відбудова» будемо з’ясовувати, чи стала державна програма «єВідновлення» із житловими сертифікатами доступною для людей, які втратили квартири й будинки у Вовчанській громаді. «Місто-примара», «місто-пустеля» — такі художні образи добирають журналісти українських та міжнародних видань, описуючи Вовчанськ. Уже два роки російські війська артилерією та безпілотниками стирають це місто із землі. Через відсутність уцілілих кварталів українські захисники розбудували мережу глибоких фортифікаційних укриттів, щоб витримувати масовані атаки й далі чинити опір. До повномасштабного вторгнення у Вовчанську проживало приблизно 18 тисяч людей. Якщо говорити про всю громаду, то вдвічі більше. Переважна більшість жителів евакуювалася одразу після першого повного звільнення Вовчанська українськими Силами оборони у вересні 2022 року. Друга хвиля евакуації мирного населення з міста розпочалася 10 травня 2024 року, коли на світанку росіяни пішли в новий наступ на Вовчанськ. Поліція, влада, ДСНС і волонтери терміново вивозили людей із-під обстрілів. Тоді евакуювали чотирьох із половиною тисяч жителів. Два роки жителі Вовчанська живуть у статусі переселенців. Два роки в гуртожитках, шелтерах і винайманих квартирах. Два роки в підвішеному стані невідомості: де житимуть далі? Що буде з їхнім рідним містом після завершення активної фази повномасштабної війни? Чи зможуть усі вовчанці отримати нові квартири й будинки замість зруйнованих за сертифікатами державної програми «єВідновлення»? Як сказала сьогоднішня гостя «Генплану», голова громадської організації «За відбудову Вовчанщини», зооволонтерка й кандидатка наук із державного управління Жанна Писаренко, житлове питання для її земляків залишається номером один. Про майбутнє таких зруйнованих міст, як Вовчанськ і Куп’янськ, розмірковував начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Держпрограму «СвітлоДім» називають швидкою енергетичною допомогою багатоквартирним будинкам, що потерпали взимку від вимкнень світла й тепла внаслідок обстрілів критичної інфраструктури. Одначе експерти з розвитку ОСББ пропонують поглянути на можливості цієї грантової підтримки значно ширше: як на якісний старт глобальних і рішучих змін у вашому будинку. За умовами програми «СвітлоДім» сто, двісті або триста тисяч гривень — залежно від поверховості будинку та кількості його під’їздів — можна отримати на закупівлю генераторів, акумуляторів, інверторів, сонячних панелей тощо. Ба більше, як розповів у першому епізоді депутат міськради Богдан Ткачук, він планує поєднати фінансування, передбачене міською програмою «70/30», з державною програмою «СвітлоДім» для придбання більш енергоефективного комплекту обладнання, з яким шістнадцятиповерхівка зможе тривалий час залишатися зі світлом, коли навколо діятимуть графіки вимкнення електроенергії. На фінансування можуть претендувати ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, кооперативи та комунальні підприємства, що утримують багатоповерхівки. Харківський міський депутат і голова правління ОСББ ЖК «Гранд» Богдан Ткачук двічі подавав пакет документів до відбіркової спеціальної комісії при Міністерстві розвитку громад та територій України. А голова громадської спілки «Асоціація ОСББ “Лозівчани”» Сергій Костюк зі своїми побратимами по спільноті ще в процесі й сподівається на позитивні рішення за всіма заявками. У другому епізоді, присвяченому держпрограмі «СвітлоДім», дізналися, чи отримали фінансування від Мінрозвитку громад керівники ОСББ у Харкові та Лозовій Богдан Ткачук і Сергій Костюк. Поміркували, у яке енергообладнання вигідно вкласти гроші задля більшої автономності будинку під час вимкнень світла. Гостями студії стали: Олексій Тихонов, керівник напряму житлово-комунальних послуг команди підтримки відновлення та реформ (RST) при Міністерстві розвитку громад та територій України, Богдан Ткачук, міський депутат і голова правління ОСББ ЖК «Гранд», і Сергій Костюк, голова громадської спілки «Асоціація ОСББ “Лозівчани”». Перший епізод про програму «СвітлоДім» варто послухати всім, хто не хоче мерзнути, а натомість прагне до енергонезалежності.

Із середини квітня Харків та область приєдналися до урядової програми зі зміцнення енергостійкості багатоквартирних будинків «СвітлоДім». До цього держпроєкт було розраховано на закупівлю потрібного енергообладнання тільки для багатоповерхівок Києва та громад області. «СвітлоДім» — це ініціатива держави, розроблена й запущена після того, як у січні й лютому російський агресор прицільно знищував теплоелектроцентралі столиці, а також частину районних котелень, унаслідок чого велика частина міста опинилася без світла й тепла. Потужні комбіновані атаки на критичну інфраструктуру відбувались у найхолодніший період зими, що призвело до виходу з ладу трансформаторів і системи опалення у багатьох житлових будинках. У прифронтовому Харкові на початку лютого комунальникам теж доводилося терміново зливати воду з батарей опалення, оскільки російська армія знищила обладнання головних ТЕЦ і частини електропідстанцій — влада оголошувала надзвичайну ситуацію місцевого рівня. Упродовж зими ворог регулярно обстрілював і лозівську критичну інфраструктуру, через що жителі громади залишалися без тепла і світла у квартирах. Одначе комунальникам неймовірними зусиллями вдавалося не допустити колапсу. Після такої надскладної зими Президент України Володимир Зеленський із Кабінетом Міністрів вирішили допомогти ОСББ, управителям багатоквартирних будинків і кооперативам зробити житло більш автономним і захищеним під час масових знеструмлень. На це й спрямовано урядову програму «СвітлоДім». Як розповів Радіо «Накипіло» міський депутат Богдан Ткачук, за останньою інформацією від міського департаменту житлово-комунального господарства, від Харкова подано 92 заявки на програму «СвітлоДім»; з них схвалено 59 на суму 16,3 мільйона гривень. Наскільки активно приєднуються до цього проєкту голови київських і харківських ОСББ? Яке альтернативне енергообладнання можна придбати за державний кошт? Наскільки складна процедура подачі заявки й документів через «Дію» та ЦНАПи? Про це говорили в подкасті «Генплан: відбудова». Гостями студії стали: Олексій Тихонов, керівник напряму житлово-комунальних послуг команди підтримки відновлення та реформ (RST) при Міністерстві розвитку громад та територій України, міський депутат і голова правління ОСББ ЖК «Гранд» Богдан Ткачук і голова громадської спілки «Асоціація ОСББ “Лозівчани”» Сергій Костюк. На програму енергостійкості «СвітлоДім» можуть подавати заявки з пакетом документів уповноважені представники об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків і комунальні підприємства, які опікуються житлом. Розмір держгранту залежить від поверховості й кількості під’їздів. Наприклад, для будинків до шести поверхів сума компенсації становитиме до 100 тисяч гривень; для будинків від семи до шістнадцяти поверхів — до 200 тисяч гривень; для будинків від сімнадцяти поверхів — до 300 тисяч гривень. Заявку можна подати онлайн на сайті

Під час війни ми звикли до того, як комунальники й волонтери оперативно прибувають на місця ударів, щоби швидко забивати OSB-плитами вікна, ремонтувати дахи й вибиті двері, а також прибирати уламки й бите скло. У Харкові серед волонтерських груп та організацій є одна, що вражає історією членів команди не тільки ведучого подкасту «Генплан: відбудова» Володимира Носкова, але й інших волонтерів, які займаються евакуацією та відновленням. Ідеться про громадську організацію «Я врятований». Серед її волонтерів є люди, які в минулому опинилися у складних життєвих обставинах: поневірялися по підвалах, мали алкогольну чи наркотичну залежність. Засновник і керівник ГО «Я врятований» Дмитро Ложенко розповів, що до російського вторгнення у їхніх реабілітаційних центрах займалися тільки програмами повернення до повноцінного життя жінок і чоловіків, які опинилися у скруті. А з 24 лютого 2022 року люди, що прагнули змін у своєму житті, стали волонтерською командою. Тепер організацію «Я врятований» більше знають за евакуаціями людей із небезпечних сіл і міст. «Я врятований» — це і про догляд евакуйованих літніх людей, які мають серйозні порушення здоров’я. «Я врятований» — це також волонтерська команда, що однією з перших виїжджає на виклики, щоб терміново ремонтувати приватні будинки й багатоповерхівки після чергових атак «шахедами», КАБами й ракетами. Їм доводиться ремонтувати пошкоджені паркани, дитячі майданчики, фасади та квартири під загрозою повторних ударів безпілотників. У подкасті «Генплан: відбудова» ви дізнаєтеся: чи не заважає працювати волонтерам стигматизація людей, які пережили залежність; чому команду майстрів «Я врятований» часто першими викликають на місця ударів; які роботи виконують волонтери. Гостем студії став керівник і засновник цієї громадської організації та голова Координаційної ради волонтерів при харківському міському голові Дмитро Ложенко.

Підставляють плече комунальникам під час розбирання завалів, прибираючи будівельні відходи. Соціальні служби залучають їх до заготівлі дров і нескладного ремонту житла осіб з інвалідністю та самотніх людей старшого віку. А ще вони плетуть сітки й разом із поліційними офіцерами громади стежать за порядком і спокоєм на вулицях. Усе це й набагато більше роблять учасники «Армії відновлення». «Армію відновлення» уряд створив восени 2022 року. Реалізувала її Державна служба зайнятості як поміч місцевій владі у відбудові розбомблених міст і сіл. Цей проєкт має подвійну мету: фінансово підтримати людей, які втратили роботу через війну, і забезпечити робочу силу для відновлення інфраструктури, а також спрямувати безробітних на поміч соціально вразливим групам населення і посилити волонтерство на місцях. Потенціалом «Армії відновлення» користуються у 36 громадах Харківської області. Найактивніші працівники — з Харкова, Великобурлуцької, Печенізької, Ізюмської, Лозівської та Барвінківської громад. За ці роки Харківщина стала лідеркою серед регіонів України за кількістю виданих обласним центром зайнятості скерувань на суспільно корисні роботи. Зокрема, з початку 2026 року безробітним людям видано 2271 таке скерування. Для жителів прифронтових територій максимальна заробітна плата становить 17 290 гривень на місяць. Від початку року учасникам «Армії відновлення» уже виплатили понад 29 мільйонів гривень, а це податки в бюджет та інвестиції у відновлення своєї землі. Як працює «Армія відновлення»? Які завдання виконує нині в громадах? Що вже встигли зробити для своїх сіл і міст учасники загону робітників? Про це в подкасті «Генплан: відбудова» говорили з Інною Прохоренко — начальницею управління реалізації програм зайнятості Харківського обласного центру зайнятості.