Подкасти розвідки

Мюнхен, 12 жовтня 1957 року. В під’їзді будинку наКрайтмайрштрассе агент КДБ Богдан Сташинський убиває отрутою одного з ідеологів українського націоналістичного руху – Лева РЕбета. Але в тіні цієї трагедії довго залишалася інша, неменш небезпечна операція радянських спецслужб. Оперативна розробка його дружини,яка мала неабияку харизму, вищу юридичну освіту, блискуче логічне мислення танепоступливу принциповість. Сьогодні ми відкриваємо розсекречені матеріали архівуСлужби зовнішньої розвідки України про Дарію РЕбет. Вона була єдиною жінкою – членом Головного Проводу ОУН. А у секретних кабінетах МДБ та КДБ СРСР оперативній справі на неї дали вельми промовисту назву – «Оса».

Сьогодні ми поговоримо про людину, яка залишалася в тіні одного з найвідоміших діячів українського визвольного руху — Євгена Коновальця. Йдеться про його брата — Мирона Коновальця. На відміну від Євгена, який фігурує у сотнях документів і агентурних звітів НКВС, про Мирона збереглося значно менше інформації. Але не тому, що він був менш важливим. Навпаки — його роль у діяльності УВО та ОУН була вагомою, хоча й непублічною. І лише нещодавно, завдяки документам із архівів Служби зовнішньої розвідки України, вдалося трохи краще зрозуміти його життя та діяльність. Дякуємо за підтримку у записі цього подкасту Українсько-данському молодіжному дому.

Уявіть собі: весна 1971 року, Велика Британія. Концертні зали заповнені глядачами, на сцені — ансамбль пісні і танцю Київського військового округу. Але за межами залів — зовсім інша атмосфера. Пікети. Листівки. Гасла. І навіть арешти. Для багатьох британців це стало повною несподіванкою: чому українські емігранти масово протестують проти, здавалося б, культурного заходу? Відповіді почали з’являтися у британській пресі. А згодом — і в розсекречених документах архівів Служби зовнішньої розвідки України. Дякуємо за підтримку у записі цього подкасту Українсько-данському молодіжному дому.

Сьогоднішня історія – про людину, ім’я якої знає кожен, хто цікавиться українською історією. Але навіть через десятиліття після його смерті навколо нього залишалося більше запитань, ніж відповідей. Йдеться про Михайла Грушевського. У розсекречених архівах Служби зовнішньої розвідки України знайдені документи, які показують: радянські спецслужби – нквс, а згодом кдб – уважно стежили за Грушевським упродовж усього його життя. І навіть після смерті. Ба більше – до обставин його загадкової смерті вони поверталися через понад 20 років після події, яка сталася 24 листопада 1934 року. Дякуємо за підтримку у записі цього подкасту Українсько-данському молодіжному дому.

Cьогодні ми згадаємо одного з найвизначніших українських письменників XX століття – Уласа Самчука. Людину, яку називали «українським Гомером» і «літописцем Волині». Але й людину, яку Кремль боявся настільки, що запустив проти нього цілу спецоперацію КДБ, аби він ніколи не став лауреатом Нобелівської премії. Чому так? На це питання надають відповідь документи із архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України. Дякуємо за підтримку у записі цього подкасту Українсько-данському молодіжному дому.

Архітектор. Міністр. Ректор. Сенатор. І, за версією чекістів, – небезпечний ворог радянської влади. Його звали Сергій Тимошенко. У цьому подкасті ви дізнаєтеся про людину, яка вміла зникати з поля зору навіть тоді, коли за нею стежила вся радянська спецслужба. Ця історія з архіву Служби зовнішньої розвідки України досі не згадувалася в жодних біографічних матеріалах, мемуарах та публікаціях. Запис здійснено у студії Українсько-данського молодіжного дому (@theudyh_kyiv).