Пороблено

Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів. У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри культурології Українського католицького університету, афілійованим дослідником Центру міської історії — про феномен Анатолія Кашпіровського та як медіа допомогли перетворити гіпнотерапію та паранормальне на частину масової культури. У цьому випуску говоримо про: — медіацілительство і гіпнотерапію як культурні явища; — чому пізній СРСР став родючим ґрунтом для віри в телевізійне зцілення; — ким був Кашпіровський до телевізійної слави; — де проходить межа між терапією, спектаклем і шарлатанством; — що споріднює Кашпіровського з сучасними коучами, «енергопрактиками» та цифровими гуру. Вмикайте епізод, щоб дізнатися про витоки телевізійного паранормального та чому люди й надалі шукають зцілення й надію через медіа. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях, що пам’ятаєте про Кашпіровського, банки з водою або телевізійні сеанси “зцілення”. 00:00 — Як телебачення стало «магічним екраном» пізнього СРСР 00:57 — Чому телевізійний гіпноз став масовим досвідом 02:55 — Ким був Кашпіровський до телевізійної слави 04:34 — Гіпнотерапія в СРСР і початок його методу 06:55 — Як Кашпіровський пробивався на телебачення 09:03 — Перший ефір і народження медіафеномену 14:43 — Телеміст «Київ — Москва» і експерименти з гіпнозом 16:39 — Операція під гіпнозом у прямому ефірі 20:01 — Перші лікувальні телесеанси і реакція влади 23:23 — Наслідувачі Кашпіровського і нові медіацілителі 26:06 — Алан Чумак, «мистецтво» зцілення і межа шарлатанства 28:53 — Цілителі 90-х, екстрасенси і мода на «енергію» 29:41 — Від Кашпіровського до Тоні Роббінса і мотиваційних тренінгів 34:51 — Як розпізнати шарлатана і обіцянку «зцілити від усього» 39:00 — Кашпіровський і Тодуров: як він залишався частиною медичної спільноти 40:32 — Як сама медична спільнота кенселила Кашпіровського 41:56 — Листи глядачів і Кашпіровський як міжнародний феномен Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка іст

Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь? У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом: чим входчини відрізнялися від новосілля; які дні вважалися сприятливим для першого входу до хати; кого пускали всередину першим і як намагалися відвернути небезпеку від господарів; як і навіщо зі старої оселі переманювали домовика; що обов’язково забирали зі старої оселі, а що навпаки мали лишати; кого запрошували на входчини й що приносили господарям у подарунок; як запалювали перший вогонь у новій печі; на чому спали в традиційній українській хаті; що означали знаки на сволоку — і звідки на гуцульській балці могла взятися русалка. Пишіть у коментарях: які звичаї, пов’язані з переїздом у нову оселю, зберігалися у вашій родині? Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Презентація гостя й теми 00:36 — Коли хату вважали завершеною: входчини та новосілля 03:10 — Коли можна було входити в нову оселю: щасливі й нещасливі дні 04:39 — Що треба було зробити перед входчинами 06:02 — Кого першого пускали до хати і чому це було небезпечно 08:15 — Кіт, півень чи дитина: як «обманювали» небезпеку 10:39 — Як переносили домовика зі старої хати в нову 12:06 — Що перш за все заносили через поріг 13:38 — Хто мав бути на входчинах і що дарували господарям 15:36 — Чому після гостини залишали їжу для померлих родичів 17:02 — Перший вогонь у печі й чому його добували «живим» способом 20:53 — На чому спали в традиційній українській хаті 22:43 — Сволок: головна балка дому, написи й оберегові знаки 25:13 — Русалка на гуцульському сволоку: загадка, яку досі не пояснили 26:46 — Які обереги вирізьблювали й малювали на хаті Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук -

Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі? У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню. Разом дізнаємося, як формувалася галицька кухня і що робить її впізнаваною: як зрозуміти, що таке пляцки та в чому особливість яворівського пирога, які особливі конфітюри робили на Галичині, що означає бути «порядною галицькою господинею» і чому на базарі важливий гонор; як українці після Другої світової зберігали кулінарні традиції в таборах переміщених осіб і згодом у США; яку роль відігравали кулінарні курси у церковних громадах української діаспори; як знайомі страви пристосовували до нових продуктів і нової країни; чому так важливо зберігати та досліджувати домашні книги рецептів. Пишіть у коментарях: яка страва для вас найбільше пахне домом — і чи збереглися у вашій родині старі кулінарні зошити? Сторінки Маріанни Душар: https://www.facebook.com/maridari https://seedsandroots.net/ – цифрова бібліотека українських кулінарних текстів з діаспори й не тільки https://panistefa.com і https://www.facebook.com/spizharkapanistefy – сторінки “Пані Стефи” з галицькими переписами Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Що робить галицьку кухню галицькою 02:40 — Пляцок, тертий пляцок і чим він відрізняється від торта 04:57 — Яворівський пиріг: народна традиція і нематеріальна спадщина 08:20 — Чи може Яворівський пиріг потрапити до ЮНЕСКО 11:05 — Галицьке Різдво: пампухи, терта рожа і сімейні традиції 17:06 — Конфітюри по-галицьки: агрус, райські яблучка і зелені помідори 18:58 — Борщ з вушками та що має бути на великодньому столі 22:08 — Якою має бути «порядна галицька господиня» 24:09 — Як ходити на галицький базар: гонор, торг і «прошу пані» 25:39 — Як українська діаспора зберігала кухню далеко від дому 27:07 — Як пекли паски в таборах переміщених осіб 28:38 — Кулінарні курси, ц

Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини. У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури. З випуску дізнаєтеся: 🔸коли вірмени з’явилися на українських землях і як вони оселилися у Львові; 🔸як вірменські купці, перекладачі й ремісники ставали частиною міського життя; 🔸чому їм вдавалося зберігати власну мову й традиції; 🔸як Вірменський собор у Львові пов’язаний із давньою столицею Вірменії Ані; 🔸кого Ян Генрик Розен зобразив на своїх фресках і які приховані символи можна там помітити; 🔸чому «Похорон святого Оділона» став одним із найзагадковіших розписів собору; 🔸що сталося з давньою львівською вірменською громадою після Другої світової і хто формує її сьогодні. Цього разу «Пороблено» — у форматі влогу, тому радимо саме дивитися випуск: багато речей у Вірменському соборі краще один раз побачити. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й діліться враженнями: що вас найбільше здивувало в історії вірменського Львова? А серед тих, хто долучиться до обговорення, ми розіграємо книжку Богдана Левика та Тіграна Арутюнова «Вірмени в історії Львова». Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Вірмени у Львові: як почалася історія громади 01:29 — Коли вірмени з’явилися на території України 02:57 — Торгівля, каравани, цехи, роль вірмен у Львові 05:59 — Вірменська церква, християнство і власна традиція 08:58 — Як вірмени-католики зберігали свою ідентичність 10:21 — Хрести на стінах: вотиви і «вірменські вишиванки» 12:29 — Мозаїки Мехофера і символи Вірменського собору 15:41 — Чому львівський храм пов’язують із давнім Ані 17:14 — Басейн хрещення і символіка обряду 19:07 — Розписи Яна Генрика Розена: приховані образи й сенси 24:45 — Найдавніший розпис храму: фреска, якій понад 500 років 26:59 — Ісаак Ісакович і вірменська історія Львівської опери 29:16 — «Похорон святого Оділона»: найзагадковіша фреска собору 36:37 — Що сталося з вірменською громадою після Другої світової 38:37 — Церква і школа: як вірмени зберігають громаду сьогодні Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук С

⚓️ Одеса чи Хаджибей? «Перлина біля моря» чи місто, чию історію довго розповідали через імперські міфи? Що було тут до символічного «заснування» Одеси 1794 року — і як сьогодні місто повертає у свою пам’ять значно давніші й складніші сюжети? У новому випуску подкасту «Пороблено» говоримо з Оксаною Довгополовою — докторкою філософських наук, професоркою Київської школи економіки, кураторкою платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво». З випуску дізнаєтеся: ⚓️ звідки взявся міф про «особливу Одесу»; ⚓️ що було до Одеси й чому важливо говорити про Хаджибей; ⚓️ як море, степ і порт формували міську ідентичність; ⚓️ чому російська й українська культури так по-різному бачили південний степ; ⚓️ як Одеса переосмислює Дюка, Катерину, Дерибасівську та інші міські символи; ⚓️ як після 2022 року змінилися стосунки Одеси з морем, Миколаєвом і Херсоном; ⚓️ що все це змінює в нашому уявленні про український Південь. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях: що для вас означає Одеса — і яке місце у пам’яті міста має посідати Хаджибей? Підтримати нашу роботу: Монобанка: ⁠ https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY⁠ Baza by Mono⁠ https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW⁠ Buy Me a Coffee: ⁠ https://www.buymeacoffee.com/porobleno⁠ Patreon: ⁠ https://patreon.com/POROBLENO⁠ Проєкти Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/past_future_art https://www.instagram.com/war_memory_ua Інстаграм Оксани Довгополової: https://www.instagram.com/oksanadovgopolova Таймкоди 00:00 — Одеса між міфом і реальною міською ідентичністю 03:02 — Чому одесити завжди вважали своє місто особливим 04:05 — Чому Російська імперія не довіряла Одесі 08:00 — Що було на місці Одеси до 1794 року 10:07 — Ходжабей чи Хаджибей: як правильно 11:42 — Одеса між морем і степом: що насправді створило місто 15:17 — Чумаки, Ходжабей і український степ 18:25 — Як Російська імперія створила міф про «порожнє місце» 22:46 — Як Одеса сьогодні переосмислює власну пам’ять 24:14 — Війна, мовчання порту і зерновий коридор 26:22 — Як Миколаїв і Херсон змінили самоусвідомлення Одеси 28:49 — «Одеса-мама»: звідки взявся цей образ і як він змінюється 32:46 — Чому деколонізація в Одесі викликає стільки суперечок 38:33 — Дюк, Катерина і те, кого Одеса хоче пам’ятати 42:09 — Одеса повертається обличчям до степу й українського Півдня Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм -

Шваби, гессенці, меноніти — саме так часто називали себе німецькомовні переселенці, які з кінця XVIII століття оселялися на Галичині. Вони отримували землю, засновували нові поселення, будували школи й кірхи, створювали взірцеві господарства й поступово ставали частиною місцевого багатонаціонального світу. Але сьогодні про цю сторінку історії знають напрочуд мало. Гість нового випуску «Пороблено» —, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, лауреат премії імені Леся Танюка Іван Монолатій. Разом з ним говоримо про те, з звідки їхали німецькомовні переселенці, як вони жили поруч з українцями та поляками, чому не поспішали називати себе «німцями», як зберігали власну ідентичність, Вмикайте цей епізод, щоб дізнатися, яким був їхній побут, що вони їли, чого навчили місцевих господарів та які історичні обставини призвели до зникнення цих громад. Підписуйтеся на канал і пишіть у коментарях, що ви знали про німецькомовні поселення Галичини. Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Хто такі німецькомовні поселенці Галичини 02:39 — Міграції в Європі, що почитати про колоністів 04:19 — Коли німецькі поселенці з’явилися на Галичині 06:00 — Насправді переселенці не називалися німцями 07:06 — Чому переселенці обирали саме Галичину 09:39 — Як Габсбурги заохочували колонізацію 11:11 — Як німці жили поруч з українцями та поляками 12:39 — Німецькі школи, мова і збереження ідентичності 15:20— Три хвилі німецької колонізації Галичини і що вони принесли 19:38 — Книдлі та цісарський омлет: впливи німецької кухні 22:10 — Як виглядали німецькі поселення і будинки 26:23 — Як Галичина стала для них батьківщиною 27:58 — Теодор Цеклер, сиротинці, співжиття українців та німців 30:27 — Перша світова війна, германофобія, російська окупація Галичини 35:34 — Як німецькі поселення почали зникати 38:48 — 1939 рік: чому німців закликали «повертатися до Райху» 39:04 — Відомі українці з німецьким корінням: військовики, Цеклер і Франко 40:37 — «Жити і давати жити іншим»: що залишилося від німців Галичини Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - https://t.me/culturaldeprivation