Пороблено

Сто років тому жінки почали сміливіше користуватися помадою, пудрою, коротко стригтися й засмагати. Те, що сьогодні здається звичним, тоді могло викликати справжнє обурення. Макіяж називали «штучною красою», а нова мода ставала предметом суперечок про жіночність, мораль і пристойність. Якими були стандарти краси на початку ХХ століття? Як Перша світова війна змінила жіночу моду і ставлення до тіла та як косметика стала одним із символів жіночої емансипації? У новому випуску «Пороблено» разом з історикинею Владиславою Москалець, докторкою історичних наук, доценткою кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, досліджуємо світ косметики, реклами та жіночої моди першої половини ХХ століття: як преса й реклама формували нові стандарти краси; якою була косметиа того часу — від пудри, помади й фарб для волосся до кремів із радієм; домашні рецепти краси, зокрема несподівані й небезпечні поради з бензином; львівські салони краси, перукарні, косметичні кабінети й перші процедури; ластовиння, засмагу, зморшки та прагнення мати «модну лінію» тіла; чому фарбуватися на танцях було доречно, а пудритися на публіці — непристойно; чоловічі уявлення про жіночу красу та розвиток чоловічої моди. Вмикайте новий епізод, щоб дізнатися, як косметика, яку критикували за неприродність, допомагала жінкам освоювати публічний простір і змінювати уявлення про жіночу поведінку. А ви знаєте, якими косметичними засобами користувалися ваші бабусі чи прабабусі? Можливо, у вас збереглися старі рецепти, пудрениці, рекламні вирізки чи сімейні історії? Діліться в коментарях! Фейсбук Владислави Москалець: https://www.facebook.com/lada.moskalets Статті Владислави Москалець: https://ukrainiancatholic.academia.edu/VladyslavaMoskalets Таймкоди 00:00 — Краса сто років тому: косметика, реклама й нові стандарти 01:02 — Як змінився ідеал жіночої краси після Першої світової війни 04:17 — «Штучна краса»: чому макіяж і короткі стрижки обурювали суспільство 05:45 — Спорт, жіноче тіло й новий ідеал привабливості 07:03 — Від блідої шкіри до засмаги: як змінювалася мода на зовнішність 09:31 — Як реклама створювала стандарти краси 11:41 — Якою косметикою користувалися жінки: пудра, помада і крем із радієм 14:45 — Чи існував культ молодості сто років тому 16:30 — Ластовиння, зморшки та інші «недоліки», яких радили позбуватися 17:24 — Що означало бути доглянутою жінкою: гігієна та щоденні поради 20:25 — Де купували косметику 22:5

Козаки, які пересувалися під водою, характерники, яких не брали кулі, чарівна рука Івана Сірка і скарби, що «перечищаються». Багато з цих історій ми звикли сприймати як частину «козацького міфу», але коли саме вони виникли — і що в них походить із реального досвіду запорожців? У новому випуску «Пороблено» говоримо з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук, професоркою Запорізького національного університету — про те, як козацтво перетворювалося на фольклорний образ. Говоримо про таке: — коли почалася міфологізація запорожців; — хто такі характерники та які надзвичайні здібності приписували Івану Сірку; — де заховані козацькі скарби і що таке «перечищення»; — у чому особлива проблема записів козацького фольклору; — чим козацькі пісні з Запорожжя відрізнялися від інших пісень; — чи можна вважати ці пісні своєрідною рекламою Запорожжя і способом рекрутингу; — як після руйнування Каховської ГЕС знову актуалізувалися сюжети про Великий Луг, священні землі і повернення козацької волі. Епізод створено у партнерстві з проєктом про українські традиції «Витоки» від Zagoriy Foundation. Проєкт презентував новий продукт, створений у співпраці з мілітарним простором “Гальт”, — “Путівник мілітарними традиціями”. Завантажуйте його тут: https://vytoky.com/series/militarni-traditsii/ Пишіть у коментарях, які козацькі легенди чи перекази ви чули у своєму регіоні. Таймкоди 00:00 — Сьогоднішня тема і новий путівник мілітарними традиціями від «Витоків» 01:37 — Коли почалася міфологізація козацтва 03:10 — Козацькі скарби, що «перечищаються», їхні охоронці 08:31 — Чи знаходять козацькі скарби сьогодні 10:47 — Чому Іван Сірко став найбільш міфологізованим козаком 12:46 — Козак-рятівник, який має повернутися: Сірко, Палій, Калнишевський 13:20 — Запорожжя як втрачений рай і золота доба волі 16:56 — Калнишевський і легенда про повернення козацької волі 18:00 — Чому Хмельницький не став таким міфологізованим героєм, як Сірко 19:11 — Хто такі характерники і якими здібностями їх наділяли 20:27 — Відрубана рука Сірка, яка допомагала перемагати ворогів 25:37 — Чи справді козаки могли пересуватися під водою 27:53 — Чому характерників «не брали кулі» і як народжувалися надзвичайні герої 30:43 — Де записували козацький фольклор і «козацькі попелища» 34:17 — Про що козацькі пісні, історичні пісні Запорожжя 36:12 — Козацькі пісні як своєрідний рекрутинг на Січ 41:08 — Побратимство і Січ як головна цінність у козацьких піснях 43:08 — Великий Луг після підриву Каховської ГЕС: повернення козацьких наративів 45:34 — Затоплені Січі й руйнування місць історичної пам’яті 48:00 — Козацький образ у сучасних піснях і питання відновлення Великого Лугу Підтримати нашу роботу

Наприкінці 1980-х телевізор обіцяв не лише новини й одноманітні кіносеріали. Через нього намагалися лікувати, вводити в транс, робити операції та переконувати мільйони людей, що зцілення можливе на відстані. Сьогодні це звучить майже неймовірно, але тоді медіацілительство набуло нечуваних масштабів. У новому випуску «Пороблено» говоримо з Богданом Шумиловичем — PhD з історії, доцентом кафедри культурології Українського католицького університету, афілійованим дослідником Центру міської історії — про феномен Анатолія Кашпіровського та як медіа допомогли перетворити гіпнотерапію та паранормальне на частину масової культури. У цьому випуску говоримо про: — медіацілительство і гіпнотерапію як культурні явища; — чому пізній СРСР став родючим ґрунтом для віри в телевізійне зцілення; — ким був Кашпіровський до телевізійної слави; — де проходить межа між терапією, спектаклем і шарлатанством; — що споріднює Кашпіровського з сучасними коучами, «енергопрактиками» та цифровими гуру. Вмикайте епізод, щоб дізнатися про витоки телевізійного паранормального та чому люди й надалі шукають зцілення й надію через медіа. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й пишіть у коментарях, що пам’ятаєте про Кашпіровського, банки з водою або телевізійні сеанси “зцілення”. 00:00 — Як телебачення стало «магічним екраном» пізнього СРСР 00:57 — Чому телевізійний гіпноз став масовим досвідом 02:55 — Ким був Кашпіровський до телевізійної слави 04:34 — Гіпнотерапія в СРСР і початок його методу 06:55 — Як Кашпіровський пробивався на телебачення 09:03 — Перший ефір і народження медіафеномену 14:43 — Телеміст «Київ — Москва» і експерименти з гіпнозом 16:39 — Операція під гіпнозом у прямому ефірі 20:01 — Перші лікувальні телесеанси і реакція влади 23:23 — Наслідувачі Кашпіровського і нові медіацілителі 26:06 — Алан Чумак, «мистецтво» зцілення і межа шарлатанства 28:53 — Цілителі 90-х, екстрасенси і мода на «енергію» 29:41 — Від Кашпіровського до Тоні Роббінса і мотиваційних тренінгів 34:51 — Як розпізнати шарлатана і обіцянку «зцілити від усього» 39:00 — Кашпіровський і Тодуров: як він залишався частиною медичної спільноти 40:32 — Як сама медична спільнота кенселила Кашпіровського 41:56 — Листи глядачів і Кашпіровський як міжнародний феномен Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка іст

Кого першого пускали до нової хати — кота, дитину чи найстаршого в родині? Чому для входчин обирали певний день, що заносили через поріг і навіщо в новій печі вперше розпалювали саме “живий” вогонь? У новому випуску «Пороблено» говоримо з етнологом, доктором історичних наук, професором Романом Сілецьким про традиційні обряди входчин і новосілля та про те, як нова оселя ставала домом: чим входчини відрізнялися від новосілля; які дні вважалися сприятливим для першого входу до хати; кого пускали всередину першим і як намагалися відвернути небезпеку від господарів; як і навіщо зі старої оселі переманювали домовика; що обов’язково забирали зі старої оселі, а що навпаки мали лишати; кого запрошували на входчини й що приносили господарям у подарунок; як запалювали перший вогонь у новій печі; на чому спали в традиційній українській хаті; що означали знаки на сволоку — і звідки на гуцульській балці могла взятися русалка. Пишіть у коментарях: які звичаї, пов’язані з переїздом у нову оселю, зберігалися у вашій родині? Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Презентація гостя й теми 00:36 — Коли хату вважали завершеною: входчини та новосілля 03:10 — Коли можна було входити в нову оселю: щасливі й нещасливі дні 04:39 — Що треба було зробити перед входчинами 06:02 — Кого першого пускали до хати і чому це було небезпечно 08:15 — Кіт, півень чи дитина: як «обманювали» небезпеку 10:39 — Як переносили домовика зі старої хати в нову 12:06 — Що перш за все заносили через поріг 13:38 — Хто мав бути на входчинах і що дарували господарям 15:36 — Чому після гостини залишали їжу для померлих родичів 17:02 — Перший вогонь у печі й чому його добували «живим» способом 20:53 — На чому спали в традиційній українській хаті 22:43 — Сволок: головна балка дому, написи й оберегові знаки 25:13 — Русалка на гуцульському сволоку: загадка, яку досі не пояснили 26:46 — Які обереги вирізьблювали й малювали на хаті Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт - https://annanikolaieva.com.ua/ Інстаграм - https://cutt.ly/h7AQhsu Фейсбук -

Що робить галицьку кухню галицькою: типи пляцків, борщ із вушками, пампухи з тертою ружею чи яворівський пиріг? Чи, може, важливіше не саме меню, а те, як ці страви готують, пам’ятають і передають далі? У новому випуску «Пороблено» говоримо з Маріанною Душар — антропологинею, дослідницею гастрономічної культури, авторкою блогу «Пані Стефа» та книжок про галицьку кухню. Разом дізнаємося, як формувалася галицька кухня і що робить її впізнаваною: як зрозуміти, що таке пляцки та в чому особливість яворівського пирога, які особливі конфітюри робили на Галичині, що означає бути «порядною галицькою господинею» і чому на базарі важливий гонор; як українці після Другої світової зберігали кулінарні традиції в таборах переміщених осіб і згодом у США; яку роль відігравали кулінарні курси у церковних громадах української діаспори; як знайомі страви пристосовували до нових продуктів і нової країни; чому так важливо зберігати та досліджувати домашні книги рецептів. Пишіть у коментарях: яка страва для вас найбільше пахне домом — і чи збереглися у вашій родині старі кулінарні зошити? Сторінки Маріанни Душар: https://www.facebook.com/maridari https://seedsandroots.net/ – цифрова бібліотека українських кулінарних текстів з діаспори й не тільки https://panistefa.com і https://www.facebook.com/spizharkapanistefy – сторінки “Пані Стефи” з галицькими переписами Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Що робить галицьку кухню галицькою 02:40 — Пляцок, тертий пляцок і чим він відрізняється від торта 04:57 — Яворівський пиріг: народна традиція і нематеріальна спадщина 08:20 — Чи може Яворівський пиріг потрапити до ЮНЕСКО 11:05 — Галицьке Різдво: пампухи, терта рожа і сімейні традиції 17:06 — Конфітюри по-галицьки: агрус, райські яблучка і зелені помідори 18:58 — Борщ з вушками та що має бути на великодньому столі 22:08 — Якою має бути «порядна галицька господиня» 24:09 — Як ходити на галицький базар: гонор, торг і «прошу пані» 25:39 — Як українська діаспора зберігала кухню далеко від дому 27:07 — Як пекли паски в таборах переміщених осіб 28:38 — Кулінарні курси, ц

Вірмени живуть на українських землях уже понад 7 століть, і Львів став одним із найважливіших осередків їхньої громади. Східна торгівля, власна церква, мова й письмо, школи та міцні зв’язки всередині спільноти допомагали зберігати свою ідентичність далеко від історичної батьківщини. У новому випуску «Пороблено» Анна Ніколаєва разом з Анушаваном Месропяном — філологом, перекладачем, екскурсоводом і бібліографом Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка — гуляє Вірменським собором у Львові й розбирається в історії вірменської громади та культури. З випуску дізнаєтеся: 🔸коли вірмени з’явилися на українських землях і як вони оселилися у Львові; 🔸як вірменські купці, перекладачі й ремісники ставали частиною міського життя; 🔸чому їм вдавалося зберігати власну мову й традиції; 🔸як Вірменський собор у Львові пов’язаний із давньою столицею Вірменії Ані; 🔸кого Ян Генрик Розен зобразив на своїх фресках і які приховані символи можна там помітити; 🔸чому «Похорон святого Оділона» став одним із найзагадковіших розписів собору; 🔸що сталося з давньою львівською вірменською громадою після Другої світової і хто формує її сьогодні. Цього разу «Пороблено» — у форматі влогу, тому радимо саме дивитися випуск: багато речей у Вірменському соборі краще один раз побачити. Підписуйтеся на канал, ставте вподобайку й діліться враженнями: що вас найбільше здивувало в історії вірменського Львова? А серед тих, хто долучиться до обговорення, ми розіграємо книжку Богдана Левика та Тіграна Арутюнова «Вірмени в історії Львова». Підтримати нашу роботу: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY Baza by Mono https://base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW Buy Me a Coffee: https://www.buymeacoffee.com/porobleno Patreon: https://patreon.com/POROBLENO Таймкоди 00:00 — Вірмени у Львові: як почалася історія громади 01:29 — Коли вірмени з’явилися на території України 02:57 — Торгівля, каравани, цехи, роль вірмен у Львові 05:59 — Вірменська церква, християнство і власна традиція 08:58 — Як вірмени-католики зберігали свою ідентичність 10:21 — Хрести на стінах: вотиви і «вірменські вишиванки» 12:29 — Мозаїки Мехофера і символи Вірменського собору 15:41 — Чому львівський храм пов’язують із давнім Ані 17:14 — Басейн хрещення і символіка обряду 19:07 — Розписи Яна Генрика Розена: приховані образи й сенси 24:45 — Найдавніший розпис храму: фреска, якій понад 500 років 26:59 — Ісаак Ісакович і вірменська історія Львівської опери 29:16 — «Похорон святого Оділона»: найзагадковіша фреска собору 36:37 — Що сталося з вірменською громадою після Другої світової 38:37 — Церква і школа: як вірмени зберігають громаду сьогодні Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук С