Правда і кривда

Це останній випуск нашого нескінченного сезону про літературу воєнних конфліктів XX-XXI століть. Випуск про події та тексти написані після початку повномасштабного вторгнення. На початку 22-го року ми всі думали про тезу Теодора Адорно “Поезія після Аушвіца неможлива”, але у теперішньому 26-му цілком свідомі, що саме наша поезія і мова до зламу не надається до наших нових досвідів. Ми мусимо шукати нову. Саме про це Геля та Іра розмовляють на початку епізоду, а також про літературу назовні і топоси провини та відповідальности у сучасній та післячорнобильській літературі. У фокусі обговорення література учасників та свідків війни: спогади, есеї та поезія. Це тексти: «Щоденники з окупації» Володимира Вакуленка, «Полон» Валерії «Нави» Суботіної, «Усе на три літери» Дмитра Крапивенка, «Гемінґвей нічого не знає» та «Тут були ми» Артура Дроня, «Вірші з бійниці» Максима «Далі» Кривцова та «Свідчення» Вікторії Амеліної. Геля та Іра прослідковують у текстах голоси авторів та авторок, колапс досвідів, часу та культур, та інструменти до проговорювання болю. Цього разу лише для патронів і патронок залишили ексклюзивні пів години випуску, де дівчата, зокрема, обговорюють збірки «Деокупація» Богдана Логвиненка та «Потяг прибуває за розкладом» Марічки Паплаускайте, серіал «Перші дні», а також англомовний роман «Endling» Марії Реви. А ще роздумують над десакралізацією літератури під час війни, значенням книги як матеріального обʼєкта та згадують Бориса Джонсона, Сідні Свіні й Ярослава Грицака. Доступ до повної версії епізоду можна отримати, підписавшись на наш Патреон від двох доларів за місяць або ж придбавши епізод окремо. Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoproject Запрошуємо вас задонатити на бус для підрозділу БПЛА-перехоплювачів на Херсонському напрямку: https://send.monobank.ua/jar/yzDxZExjH Деталі тут: https://www.instagram.com/p/DavX_PEKKEg/?igsh=ZXcwaGh0dGZnYTN1 Як ми назвемо цю війну? Словник війни Оксана Забужко. Найдовша подорож Іван Драч. Чорнобильська мадонна Володимир Яворівський. Марія з полином наприкінці століття Маріам Найєм. Як видихнути вільно? Посібник з деколонізації Богдан Логвиненко. Деокупація. Історії опору українців 2022

У фокусі випуску події, що стали формотворчими не лише для цілих поколінь та держави, а й для літератури. Іра з Гелею обговорюють феномен майданних антологій та тенденційність Революції Гідности в літературі, а також поняття літератури учасників та свідків. Попри відсутність точкового обговорення книжок, вони діляться чималою кількістю хороших та невдалих текстів про події на Майдані та своїми спогадами. Маркіян ж робить свій останній історичний огляд у межах сезону, де ознайомлює нас із офіційними поняттями цієї війни від Українського інституту національної памʼяті та нагадує нам про перші спроби російської агресії на острові Тузла. Йому вдається подати знайомий нам історичний контекст у спосіб, що підсумовує та підсвічує пережите від революції до окупації, оголошення початку АТО та ООС, мирних переговорів у Мінську та початку повномасштабного вторгнення. До обговорення Геля з Ірою обирають тексти саме представників комбатантської літератури, що брали участь у російсько-українській війні ще до 2022 року. Це “Юпак” і “Грязь” Сергія Сайгона, “100 новел про війну” Бориса Гуменюка та “З любовʼю, тато!” Валерія Пузіка. Геля та Іра бачать людяність наріжною темою цих текстів про війну і на війні. Вони говорять про звʼязок письменників із землею у тексті та про сон як єдиний простір усамітнення як для літературних героїв, так і для авторів. Наш Патреон, де можна долучитися до нашого клубу: patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752093571563

Державний переворот, диктатура, втручання США — ні, цей епізод не про Венесуелу, а про Чилі. А саме про диктатуру Піночета. А також про його попередника Альєнде та його помилки і, звісно, про чилійську літературу. Іра розповідає про концепцію літератури дітей Алехандро Замбри та обговорює тексти Нони Фернандез «Space invaders» та Роберто Боланьйо «By night in Chile». Маркіян ж дає короткий огляд бачення лівих у Латинській Америці та чим він відрязняється від нашого, розповідає про недоречно обділену увагою американську операцію «Кондор» та те, що не стається із диктаторами (спойлер — справедливість). Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752093571563 Список літератури: Roberto Bolaño. By night in Chile Nona Fernandez. Space invaders Nona Fernandez. Twilight zone Verónica Tello and Sebastián Valenzuela-Valdivia. Southern Atlas: Art Criticism in/out of Chile and Australia during the Pinochet Regime Franklin Rodriguez. Nocturnal illuminations. Farther Urrutia in Bolaño’s “Nocturno de Chile” Adam Asher. Roberto Bolaño’s guide to complicity

У цьому випуску ми і надалі не зводимо очей із Криму. Будьте готові до того, що епізод незвичний: Геля з Ірою починають обговорювати тексти вже на третій хвилині (шок!); у етері гостя — Еліна Новохацька, менеджерка літературного проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri". До обговорення Геля та Іра взяли три тексти: “Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”, “Я — ваш цар і бог” Шаміля Алядіна та “Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського” Ісмаїла Ґаспринського та Світлани Каюк. Від розмов про термін “громадянські журналісти” та увʼязнення кримських татар після 2014 року як ще одну депортацію дівчата рухаються до тексту художнього, автофікційного, що в деталях прописує депортацію 1944, яка сучасним читачам може здатися настільки неможливою у своєму жаху, що нагадуватиме горорний троп. Завершать обговорення текстів дівчата новинкою від “Сафран”, де літературний аналіз Світлани Каюк і “Французькі листи” Ґаспринського опинилися в одному виданні. Геля з Ірою розмірковують про те, чому кримськотатарський автор добре надається до читання сучасному читачеві, а ще разом із дослідницею шукають у тексті орієнталізм навпаки і роман про загублений світ. У другій половині подкасту до Гелі та Іри доднується Еліна Новохацька. Еліна кримська татарка, що професійно займається поширенням кримськотатрської культури в Україні та поза її межами. У розмові вона ділиться із дівчатами спогадами про Крим до та після окупації, розповідями про мову, ідентичність та про своїх інших у українській політичній нації. І пояснює нарешті, кому і як можна (і треба!) писати про Крим. Голосуйте за нас на премії "Слушно": https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards Долучайтеся до шостого літературного конкурсу “Кримський інжир” своїми художніми текстами, есеями і поезіями. Дедайн — 30 вересня. https://litcentr.in.ua/news/2025-09-30-15276 Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoproject Підтримати разово можна на картку 5168752093571563 Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/ Список літератури: Алядін Ш. «Я - ваш цар і бог» https://ua.krymr.com/a/29625647.html Вільні голоси Криму Каюк С. Загублений світ мусульман. Інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського. Ґаспринський І. Французькі листи

І ось фокус нашого сезону звужується, звертається до найближчих до нас воєн, а, водночас, до літератури, яку ми ще не прочитали і недообговорили. У цьому епізоді Іра та Геля обговорюють власні уявлення про Крим та російську мітотворчу машину, а також роблять вступ у історію кримськотатарської літератури, розшифровують фольклорні образи та незлим тихим словом звертаються до Агатангела Кримського. Маркіян із Дарією ж роблять короткий екскурс історією Криму, де роздивляються зблизька Кримську війну та причини її відсутности у підручниках з історії, шукають звʼязки між українцями і кримськими татарами, а на півострові знаходять німців, яких звідти вдало стерли. Депортація, повернення, проблеми у часи незалежности України і анексія — у цьому епізоді багато контексту. Це лише перша частина нашого літературного дослідження Криму, тому у фокусі, передовсім, українська оптика: репортажі «Загублений острів» Наталки Гуменюк та кримський роман Анастасії Левкової «За перекопом є земля». Дисклеймер: роман дівчатам (особливо Гелі) не сподобався цілком обґрунтовано. Після довгого розмірковування про те, хто і як має писати Крим, звертаємося до письма кримських татар, а саме до збірки «Кримський Інжир. Чаїр». Далі буде. Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoproject Підтримати разово можна на картку 5168752093571563 Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/ Список літератури: 1. Ігор Котик За Перекопом є земля – роман виховання по-кримськи ( https://chytomo.com/za-perekopom-ie-zemlia-roman-vykhovannia-po-krymsky/ ) 2. Ганна Улюра. " (

У бонусному епізоді другого нескінченного сезону Іра, Дарія і Маркіян без Гелі знову звертають погляд на малознайомі нам терени Африки, а саме на Нігерію та Біафру. У цьому їм допомогає роман Чимаманди Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», єдиний текст у цьому випуску, де у центрі оповіді те, що називають громадянською війною у Нігерії. Іра знайомить нас із прозаїком Чинуа Ачебе та поетом Крістофером Окіґбо, говорить про потребу для читачів і письменників нюансувати та відповідальність останніх перед читачами. А також розповідає про те як працює колоніалізм крізь те, як у текстах малої Адічі, зʼявляються яблука, сніг і ель. Дівчата не оминають увагою і трансфобну позицію авторки. Маркіян ж розповідає про англійський колоніалізм у Нігерії, передумови війни та створення Біафри, залученість західних держав до конфлікту, а також про те, що відбувається у Нігерії зараз. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/